
Європейська Комісія запропонувала низку змін до Спільної аграрної політики (САП), які мають на меті зменшити адміністративний тягар для фермерів. Очікується, що нововведення принесуть європейським аграріям щорічну економію у розмірі майже 1,6 млрд євро, з яких 1,46 млрд — за рахунок спрощення системи підтримки для дрібних виробників.
Пакет змін, представлений у травні 2025 року, передбачає скорочення обов’язкових звітів, зменшення кількості перевірок та використання сучасних технологій, зокрема супутникового моніторингу. Особливий акцент зроблено на підтримці малих господарств, які отримають підвищені фіксовані виплати (до 2500 євро на рік), а також будуть звільнені від частини екологічних вимог, водночас зберігаючи право на участь у програмах екологічного землеробства.
За даними опитування Єврокомісії, проведеного навесні 2024 року, кожен четвертий фермер витрачає щонайменше 5 днів на рік на виконання адміністративних вимог, пов’язаних із поданням заявок на фінансування. При цьому 78% аграріїв змушені залучати зовнішніх консультантів.
— Ми живемо в умовах глобальної конкуренції. Політика повинна бути простою та зрозумілою, — наголошує проф. Щепан Фіґєль з Інституту економіки сільського господарства. — Якщо регулювання не приносить видимого ефекту для виробництва або доходів, його варто переглядати.
Іншою важливою зміною стане скорочення кількості інспекцій. Зараз 36% фермерів перевіряли хоча б один раз за останні три роки, а 16% — тричі й більше. Єврокомісія хоче зменшити кількість візитів інспекторів на 50% завдяки цифровим технологіям.
Також передбачено розвиток цифрової інфраструктури, зокрема впровадження принципу одноразової передачі даних адміністраціям та створення єдиного цифрового «вікна» для подання інформації.
Особливу увагу в новій політиці приділено модернізації агросектору — впровадженню цифрових рішень, алгоритмів, штучного інтелекту, які можуть покращити ефективність виробництва і допомогти виконати екологічні вимоги. На думку проф. Фіґєля, підтримка має бути орієнтована не лише на власників землі, а на інноваційні процеси.
Ще одним напрямом є спрощення процедур в органічному землеробстві та підвищення гнучкості систем реагування на кризи: природні лиха, епідемії серед тварин, нестабільність ринку.
Комісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен закликав європейські інституції завершити процедуру ухвалення змін до кінця 2025 року, щоб вже з 2026 року фермери могли відчути полегшення.
— Найвища мета САП — забезпечення продовольчої безпеки. Жодне спрощення не повинно знижувати якість чи надійність постачання продуктів, — резюмує проф. Фіґєль. — Високі стандарти — це те, що дозволяє нашому агросектору конкурувати на світовому ринку, включно з таким далеким, як Південна Корея.