Сільське господарство — це не лише робота на землі, а складна гра рівноваги: між ринками зерна, витратами, погодними умовами та війнами. І в центрі цієї гри — фермер. Та коли аграрій озирається, кого він бачить за спиною?
Геополітична артерія: Ормузька протока
Знову з'явилися припущення, що Іран може перекрити Ормузьку протоку — стратегічну точку, через яку проходить третина світової нафти та 30% експорту ЗПГ. Тут щодня транспортується близько 17 млн барелів нафти, що становить половину експорту ОПЕК і 20% глобального споживання. Навіть найменше порушення в регіоні викликає миттєве зростання цін на енергоносії.
Протоку контролюють Іран (північний берег) і ОАЕ з Оманом (південний берег). Іран утримує кілька островів, перетворених на військові бази. У разі ескалації можливе використання мін, атак швидкісними катерами, ракет та дронів — навіть якщо повного закриття не буде, порушення торгівлі гарантовані.
Історія вже показала наслідки: конфлікти 1980-х, атаки в 2019 та 2023 роках піднімали ціни на нафту та страхові тарифи для суден. Альтернативні маршрути — через трубопроводи в Саудівській Аравії, Іраку та ОАЕ — покривають лише до 10% експорту.
Що це означає для зернових ринків?
Ціни на пшеницю та інші культури реагують на геополітику. Напруга між Іраном і Ізраїлем через нафтові котирування впливає на агросектор. Зростання цін на пальне та добрива збільшує собівартість виробництва. Проте одночасне зростання ціни на пшеницю створює короткострокову можливість вигідного продажу.
Клімат: друг чи ворог?
Зміни погоди в ключових регіонах призводять до нестабільності:
- У Росії (Краснодар) — посуха.
- У Франції — спека, у США — надмірні дощі.
- Австралія: дощі на заході, посуха на сході.
- В Україні й Туреччині — схожа ситуація.
Ці кліматичні умови впливають на врожай, а отже — і на світову ціну. У США якість пшениці знизилася до 52% у категорії "добра/відмінна", у Франції — до 68%.
Світовий врожай та конкуренція
В Україні розпочався збір зерна, але погодні проблеми можуть знизити врожай на 10%. В Іспанії та Румунії очікуються рекордні обсяги, що може спричинити перенасичення ринку та зниження цін. Для фермерів це означає необхідність ретельного планування термінів збирання та продажу.
Попит та цінова боротьба
Збільшення попиту з боку Алжиру, Йорданії, Єгипту підштовхує ціни в Європі. Але дешевше російське зерно створює цінову конкуренцію. В Україні фермери можуть скористатися попитом, однак необхідно зважати на витрати на транспортування й добрива.
Альтернатива: олійні культури
Попит на біопаливо та висока ціна на нафту стимулювали зростання цін на ріпак (понад 880 AUD/тонну). У той час соя дешевшає через дощі в США. Ці фактори впливають на вибір культур для посіву: ріпак може здаватися вигіднішим, але варто враховувати і попит, і особливості ґрунту.
Ринок добрив: нова криза
Нові тарифи ЄС
З 1 липня 2025 року Євросоюз вводить додаткові мита на добрива з Росії та Білорусі:
- Сечовина, аміачна селітра — +40 €/тонна
- DAP, MAP — +45 €/тонна
- У 2026–2028 рр. тарифи можуть зрости до 315–430 €/тонна
Це спричинить загальне подорожчання на ринку.
Збій у виробництві через конфлікти
Через зіткнення Ірану та Ізраїлю призупинено виробництво добрив в Ірані (500 тис. т/міс) і Єгипті (400–500 тис. т/міс), що еквівалентно втраті 1 млн тонн щомісяця на глобальному ринку.
Поточні ціни:
- Сечовина: Індія — $399/т; Бразилія — $400/т; Китай — $360–370/т; Іран — $345/т
- Фосфати: Китай обмежив експорт → MAP у Бразилії — $730/т, DAP в Індії — $780–800/т
- Калій: $335–370/т — попит слабкий
- Аміак: ціни стабільні, але ризики зберігаються
Надія на майбутнє: Катар
Катар планує запустити новий завод з виробництва сечовини на 12,4 млн тонн до 2030 року. Це може стабілізувати ринок у довгостроковій перспективі.
