21 травня 2025 року на сайті Tarımdan Haber з’явилася новина: «Міністр сказав: "Я взагалі не купував рис" — і пішов у відставку! Японський міністр сільського господарства подав у відставку». Проте ця гучна заява і навіть політичний жест не допомогли розв’язати глибинну продовольчу кризу в країні.
Відставка — це не розв’язання проблеми. Навпаки, політика міністра лише загострила ситуацію. Чи не повинні високопосадовці нести відповідальність за провали в управлінні? Можливо, якби за невдачі доводилось відповідати не лише посадами, охочих обіймати міністерські крісла було б менше?
Ціни на рис злетіли вдвічі: соціальний резонанс
У Японії ціни на рис цього місяця досягли 4 268 єн за 5 кг, що майже вдвічі вище, ніж торік. Цей стрибок цін у медіа вже назвали "рисовими заворушеннями епохи Рейва", і він став наслідком накопичених структурних проблем.
Рис — це основа японської кухні. Але останніми роками несподівані коливання цін боляче б’ють по споживачах і аграрному сектору.
Причини зростання цін: глибокі й багатогранні
1. Проблеми у виробництві
- Політика скорочення вирощування рису (1971–2017): Протягом десятиліть уряд заохочував зменшення посівних площ, що й нині відбивається на обсягах виробництва, попри державні субсидії.
- Кліматичні зміни: Рекордно високі температури у 2023 році призвели до зниження якості врожаю популярного сорту Koshihikari.
- Дефіцит робочої сили: Сільське господарство тримається на старшому поколінні фермерів, а молодь не зацікавлена у цій сфері.
- Інфляція: Зростання цін на добрива та логістику особливо вдарило по дрібних виробниках.
2. Проблеми у розподілі
- Рис потрапляє до споживача через складну і непрозору систему кооперативів і гуртових торговців.
- Фермери отримують лише третину від роздрібної ціни.
- Великі мережі супермаркетів витісняють дрібних гравців.
3. Політичні прорахунки
- Міністерство сільського господарства неефективно керує державними запасами: рис не виводиться на ринок вчасно.
- Тимчасові заходи щодо стримування цін не розв'язують корінь проблеми.
Що таке “рисові заворушення епохи Рейва”?
Це не буквальні протести, а медійна назва кризи. Вона виникла на тлі одночасного зменшення виробництва (через зміну клімату та старіння фермерів) і зростання попиту після пандемії у 2023 році. Погане управління запасами ще більше ускладнило ситуацію, коли полиці супермаркетів виявилися порожніми.
Пропоновані рішення: що обговорюється в Японії?
1. Виробництво
- Політики, які стимулюють збільшення посівів.
- Розведення нових сортів рису, стійких до спеки.
- Підтримка молодих фермерів.
2. Розподіл
- Більша прозорість цін.
- Посилення позицій дрібних виробників у ланцюгу постачання.
3. Політика
- Сучасне управління запасами.
- Механізми швидкого реагування на коливання попиту та пропозиції.
Висновок
Кризу з рисом у Японії спричинило не щось одне, а поєднання виробничих, логістичних і політичних помилок. Для подолання ситуації необхідні структурні реформи, які забезпечать стабільність виробництва, прозорість ринку та гнучкість державного управління. І, можливо, лише відставками тут уже не обійтись.
