Посилення посух, нестача робочої сили та зміни ринкового середовища ставлять угорських сільгоспвиробників перед серйозними викликами. Проте, за словами Мате Мінаравича, фермера у третьому поколінні, рішення варто шукати не в минулому, а в постійній адаптації. У сімейному господарстві Себек вони прагнуть упоратися з новими умовами шляхом упровадження нових технологій, зміни структури сівозмін і модернізації методів тваринництва.
На загальній площі 500 гектарів тут займаються як рослинництвом, так і тваринництвом — останнє ґрунтується на вівчарстві, з утриманням близько тисячі маткових овець. Крім тваринництва, за вирощування культур відповідає дядько Мате — Міхай Себек, який багато років займається саме цим напрямом.
Молодий фермер стверджує, що несприятливі погодні умови останніх років та надмірне дотримання застарілих методів більше не дають бажаних результатів — настав час шукати нові рішення.
«Я бачу, що зараз дуже важкі роки. Методи, які раніше працювали, тепер майже не ефективні», — сказав Мате Мінаравич в інтерв’ю Agrárszektor.
Більшість орних земель господарства сьогодні слугує забезпеченню кормової бази для власного поголів’я. Окрім традиційного вирощування зернових і сіна, дедалі більшу увагу приділяють альтернативним культурам, менш чутливим до посухи. Наприклад, площі під кукурудзою поступово зменшуються, натомість у сівозміну вводять озимі зернові, горох і мак — із збереженням належного рівня живлення ґрунту.
«Сінаж із зернових можна збирати вже на початку травня, отже, ми уникаємо періоду посухи. Цього року ми посіяли сорго як повторну культуру — це дає змогу отримати два врожаї з одного поля», — пояснив фермер.
Технологічний прогрес — необхідність
У вівчарстві також відбуваються серйозні зміни. Поголів’я складається з угорських мериносів, німецьких м’ясних мериносів, чорноголових і BMC-порід. Господарство впроваджує нові технології, планується будівництво нових кошар і кормових систем. Мета — не тільки підвищити ефективність, а й зменшити потребу в робочій силі, що стало критичним фактором у галузі.
Передача господарства між поколіннями відбулася без проблем: молодше покоління не лише продовжує сімейну справу, а й активно впроваджує нові технології та сучасні підходи. Племінник Мате навчається на агронома, що, за словами Мінаравича, гарантує майбутнє господарства.
«Нам дуже пощастило, що передача між поколіннями у нас працює. Але я бачу, що багато хто все ще тримається за старі уявлення — хоча ми вже живемо в абсолютно нову епоху. Сьогодні господарювання має бути не інтуїтивним, а усвідомленим і далекоглядним», — сказав фермер.
Мінаравич також зазначає, що система підтримки агросектору занадто довго стимулювала лише рослинництво, в той час як тваринництво опинилося в тіні. Його, на його думку, потрібно відновлювати — у сучаснішій, менш трудомісткій формі.
