Тел.: +380 (97) 0-300-870 пн.–сб. з 10:00 до 19:00

Підібрати комплект
00
00 грн.

Кошик

Ваш кошик порожній

Агровольтаїка — це інноваційна система, яка поєднує вирощування сільськогосподарських культур із виробництвом електроенергії з сонця. Для країн із високим сонячним потенціалом, таких як Туреччина, це рішення може стати ефективним інструментом одночасного забезпечення продовольчої безпеки та переходу до чистої енергії. Про переваги цієї системи, її практичні особливості та перспективи розвитку розповів засновник проєкту Komşuköy Угур М. Акіїлдиз.

Через зростання чисельності населення світу та загрозу кліматичних змін проблема ефективного використання сільськогосподарських земель і потреба в чистій енергії набувають дедалі більшої актуальності. Саме тому агровольтаїчні системи стають важливим інструментом для одночасного задоволення попиту на їжу й енергію.

Ця технологія була вперше застосована у 1980-х роках з метою зробити непридатні до обробітку території продуктивними. Суть полягає у встановленні сонячних панелей на підвищених конструкціях, які не заважають проникненню сонячного світла й дощу до культур, що ростуть під ними. Таку модель вже успішно застосовують у Нідерландах, Франції, Іспанії, Південній Кореї та Греції. Там вирощують ожину, броколі, артишоки та ароматичні рослини. У Туреччині технологія наразі тестується у рамках пілотних проєктів, зокрема в Бейкозі (Стамбул) у співпраці компаній Komşuköy і Enerjisa Üretim.

Туреччина має свій перший агровольтаїчний пілотний майданчик

За словами Угура Акіїлдиза, Komşuköy у партнерстві з Enerjisa реалізували перший у Туреччині агровольтаїчний пілотний проєкт із використанням двосторонніх фіксованих панелей. На площі 400 м² вирощувалися сім видів культур, зокрема розмарин, чорниця та огірки, а сонячна система виробляла близько 30 МВт·год електроенергії на рік. В аналізі ефективності застосовувався показник LER (еквівалентність землекористування), за яким система продемонструвала підвищення продуктивності на 33–135% у порівнянні з роздільним використанням площ. Найвищий приріст урожайності був зафіксований для розмарину — +135%.

Які культури підходять для агровольтаїки?

Системи агровольтаїки найкраще працюють у посушливих і сонячних регіонах. Рослини, які добре переносять часткове затінення — як-от розмарин, броколі чи чорниця — демонструють найкращі результати. Натомість культури, що потребують інтенсивного освітлення (наприклад, солодкий перець), можуть показати зниження врожайності до 30%.

Komşuköy застосував двосторонні стаціонарні панелі, встановлені на висоті 3 метрів із проміжками 1–2 метри. Такий дизайн забезпечив достатню інсоляцію культур і ефективне виробництво електроенергії. У майбутньому можливе впровадження напівпрозорих або мобільних панелей, які слідкують за рухом сонця.

Переваги: від збереження води до економічної вигоди

Панелі забезпечують затінення, яке знижує випаровування вологи з ґрунту, тим самим зменшуючи потребу в поливі на 20–30%. Це знижує водоспоживання й потребу в агрохімікатах, оскільки зменшується вплив екстремальних погодних умов. У пілотному проєкті Komşuköy вирощування відбувалося без застосування пестицидів — лише природними методами.

До того ж агровольтаїка відкриває додаткові джерела доходу для фермерів, поєднуючи прибуток від сільського господарства та виробництва енергії. Хоча система потребує значних початкових інвестицій, вони можуть окупитися протягом 5–7 років.

Що потрібно для поширення агровольтаїки?

На думку Угура Акіїлдиза, для широкого впровадження агровольтаїки потрібна підтримка держави: інвестиційні гранти, податкові пільги, об’єднання програм підтримки у сферах енергетики й аграрного виробництва. Також слід розвивати навчальні програми й консалтингові послуги для фермерів.

Агровольтаїка — це не просто новий аграрний підхід, а ще й ключ до сталого розвитку, енергонезалежності та збереження біорізноманіття. У Komşuköy переконані, що вона стане важливою частиною сільського господарства майбутнього як у сільських регіонах, так і на межі міст.



Нібито псевдочума птиці 2025 — ще 78 тис. птахів підлягають знищенню на Мазовії.

15 серпня 2025

Головний ветеринарний лікар підтвердив нові випадки зараження ньюкаслською хворобою (ND). Загалом у 2025 році вже зафіксовано 42 вогнища цієї хвороби. Псевдочума птиці вражає як великі комерційні ферми, так і невеликі присадибні господарства. Всього на утилізацію відправлено понад 400 тис. птахів . До кінця червня 2025 р. псевдочума птиці посилилася. Головний ветеринарний лікар повідомив про п’ять нових вогнищ у Мазовецькому та Поморському воєводствах. Нібито...

Nébih перевірив пункти технічного контролю обприскувачів

10 серпня 2025

У 2025 році Національна служба безпеки харчових ланцюгів (Nébih) приділила особливу увагу перевірці пунктів періодичного технічного контролю сільськогосподарських обприскувачів. Цільові перевірки на місцях мали на меті встановити, чи дотримуються пункти вимог законодавства та відповідних стандартів під час виконання своєї діяльності. У п’яти випадках державні інспектори з охорони рослин наклали штрафи. З лютого по початок липня було проведено перевірки на 15 пунктах техконтролю,...

Обмежена пропозиція та високі ціни на цибулю в Європі (літо 2025)

15 серпня 2025

1. Загальноєвропейська ситуація Улітку 2025 року європейський ринок цибулі стикається з дефіцитом пропозиції та рекордними цінами . Найбільші труднощі спостерігаються в Іспанії, Нідерландах та Швейцарії. Іспанія : збори ранньої цибулі нижчі на 35–40% , особливо бракує великих калібрів для HoReCa. Нідерланди : ранній початок збору не компенсує дефіцит минулого сезону. Швейцарія : через слабкі збори у 2024 році країна вже в червні почала імпортувати цибулю...

Цей веб-сайт використовує cookie-файли. При використанні даного сайту ви даєте свою згоду на використання cookie-файлів. Я згоден (a) з умовами договору.