Після чвертьстолітніх переговорів Європейський Союз і країни Південноамериканського блоку Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай) уклали довгоочікувану торговельну угоду. Її мета — створити одну з найбільших у світі зон вільної торгівлі з населенням понад 750 мільйонів людей. Проте, для набуття чинності документ ще має пройти ратифікацію в інституціях ЄС, де він стикається з серйозним опором — насамперед з боку фермерів Франції, Польщі та Нідерландів.
Ключовим каменем спотикання є сільське господарство. Європейські виробники занепокоєні відкриттям ринку для дешевшої південноамериканської агропродукції, зокрема м’яса та зернових. Крім того, постає питання про відповідність цих товарів стандартам ЄС щодо якості, сталого розвитку та захисту довкілля.
Депутат Європарламенту Богдан Здроєвський зазначив, що хоч тарифи загалом є негативним інструментом, у певних випадках вони необхідні для захисту національного виробника. Він наголосив на складності угоди, відсутності повної прозорості її положень та потенційних загрозах для окремих галузей, зокрема м’ясного виробництва.
За даними Польського інституту міжнародних справ, угода передбачає скасування мит на 91% товарів, що вигідно європейським експортерам. Наразі країни Меркосур стягують високі мита — 35% на автомобілі, 27% на одяг і взуття, 20% на шоколад. Водночас у ЄС побоюються втрати конкурентоспроможності в агросекторі.
Польське Міністерство сільського господарства виступає категорично проти угоди. Воно вважає, що вона не враховує різницю у виробничих стандартах та може призвести до надмірної лібералізації ринку без належних механізмів захисту.
Питання залишається відкритим: чи зможе ця угода стати балансом у міжнародній торгівлі, зокрема на тлі протекціоністських політик США, чи призведе до серйозного конфлікту інтересів усередині Євросоюзу?
