Безкоштовна телефонна лінія, пн.–сб. з 9:00 до 19:00

Підібрати комплект
00
00 грн.

Кошик

Ваш кошик порожній

У 2023 році 3,6 мільйона тонн добрив із Росії та Білорусі потрапило на ринок Європейського Союзу. Але з 1 липня 2025 року ситуація різко змінюється: ЄС запроваджує нову митну політику, яка має на меті повністю витіснити східні добрива з європейського ринку.

Попри повномасштабну війну Росії проти України, торгівля добривами досі майже не була обмежена санкціями. Тепер це змінюється – ЄС робить рішучий крок до економічної та стратегічної незалежності.

Нові мита: поступова, але цілеспрямована блокада

Згідно з новим регламентом, з 1 липня починає діяти поетапне підвищення мит на імпорт добрив із Росії та Білорусі. Це відбуватиметься протягом наступних трьох років і матиме на меті зробити імпорт з цих країн економічно недоцільним.

🔹 Базове мито — 6,5%,
🔹 Додаткові збори — 40–45 євро за тонну,
🔹 До 2028 року — зростання до 430 євро за тонну.

Ці заходи мають не лише економічний, а й політичний характер — спрямовані на зменшення залежності аграрного сектору ЄС від добрив агресора та його союзника.

Чому цей крок був неминучим?

Добрива тривалий час залишались «санкційним винятком». У 2023 році:

  • понад 25% всього імпорту добрив до ЄС надходило з Росії та Білорусі,
  • в окремі місяці частка сягала 50%,
  • вартість торгівлі перевищила 1,2 мільярда євро.

Країни Східної Європи — Польща, Литва, Латвія, Естонія — активно вимагали припинити цю практику, наголошуючи не лише на моральному аспекті, а й на ризиках стратегічної залежності.

У відповідь: ставка на власне виробництво та диверсифікацію

Метою нової митної політики є не тільки обмеження імпорту, а й підтримка європейських виробників добрив. Запроваджено три роки перехідного періоду для:

  • адаптації ринку,
  • розширення внутрішнього виробництва,
  • розвитку альтернативних безпечних джерел імпорту.

Очікується, що цей крок стимулює інвестиції в галузь, у тому числі в наукові розробки, які сприятимуть незалежності агросектору ЄС у сфері живлення рослин.

Наслідки для фермерів: виклик чи шанс?

У короткостроковій перспективі зростання вартості мінеральних добрив може вплинути на аграріїв, особливо тих, хто покладався на дешевий імпорт зі сходу. Однак у довгостроковому плані очікується:

  • зменшення політичних ризиків,
  • підвищення продовольчої безпеки,
  • стабілізація цін і ланцюгів постачання.

Головне питання: чи зможе ЄС забезпечити конкурентоспроможні обсяги добрив без участі Росії та Білорусі? Це стане тестом для промисловості і аграрної політики Євросоюзу.

Рішення стратегічного масштабу

Європейський Союз відкриває нову главу у торговельній політиці: східні добрива мають зникнути з ринку, а їм на зміну прийдуть внутрішні потужності та нові торговельні партнери. Це не лише політична заява, а прагматичний вибір у напрямку економічної незалежності та стабільності аграрного сектору.



На угорських полях – катастрофічна посуха: загроза повторення 2022 року

04 липня 2025

Ситуація на сільськогосподарських угіддях Угорщини продовжує погіршуватись — країну охопила надзвичайна посуха. За останніми даними, у верхньому метровому шарі ґрунту бракує від 100 до 140 міліметрів вологи. Це спричиняє масове висихання полів, а також рекордне падіння рівня води в річках і озерах по всій території країни. Агрометеорологічний аналіз компанії HungaroMet Zrt. підтверджує, що посуха набуває загрозливих масштабів: у переважній частині країни вологість ґрунту...

Протиріччя з цінами на ячмінь у Tarım Kredi: однаковий продукт — різна ціна!

04 липня 2025

Coоперативи Tarım Kredi викликали невдоволення фермерів через різницю у закупівельних цінах на ячмінь залежно від регіону. У деяких провінціях ячмінь купують по 12 000 турецьких лір за тонну, тоді як у більшості регіонів ціна становить 11 000 лір. Раніше портал Tarımdan Haber повідомляв, що ціна 12 000 лір була вищою за офіційну закупівельну ціну Державного офісу сільськогосподарських продуктів (TMO) на 1 000 лір, тому Tarım Kredi офіційно її не оголошував. Проте ця ціна не була...

Польські фермери протестують проти обов’язкової фіксації агротехнічних обробітків: «Навантаження без сенсу»

07 липня 2025

Національна рада сільськогосподарських палат Польщі (KRIR) звернулася до міністра сільського господарства з вимогою скасувати обов’язкову фіксацію агротехнічних заходів, пов’язаних із підготовкою ґрунту до посіву. Відповідно до чинних норм належної аграрної практики та базових екологічних вимог, фермери мають документувати такі дії, як оранка, боронування чи робота агрегатами. KRIR наголошує, що ці роботи є типовими, регулярними й необхідними елементами аграрної технології, тож...

Цей веб-сайт використовує cookie-файли. При використанні даного сайту ви даєте свою згоду на використання cookie-файлів. Я згоден (a) з умовами договору.