Споринія — паразитичний гриб, який давно знайомий аграріям, особливо у зв’язку з вирощуванням жита та тритикале. Його токсичний вплив може становити загрозу не лише для тварин, а й для людей. У цій статті розглянуто, як діє споринія, за яких умов вона поширюється, які нові норми введено в ЄС і як уникнути ризиків.

Що таке споринія та як вона діє на організм?

Споринія (Claviceps purpurea) — гриб-паразит, що зимує в ґрунті та у сприятливих умовах проникає в колоски злакових культур. Особливо часто вражає жито та тритикале. Утворює темно-фіолетові або чорні "ріжки" — склероції, які містять до 50 токсичних алкалоїдів. Якщо ці токсини не зруйновані, вони можуть викликати сильне отруєння у тварин і людей.

Споринія в кормах і продуктах

Заражене зерно може потрапити в корми або харчові продукти. Для запобігання цьому важливо:

• використовувати сертифіковане насіння з надійного джерела;
• дотримуватись агротехнічних практик: знищення рослинних залишків після збору врожаю, правильне чергування культур;
• ретельно перевіряти вміст споринії в зерні, особливо у жита.

Умови, що сприяють розвитку споринії

Найбільш активно гриб поширюється за теплої та вологої погоди під час цвітіння злаків. Додатковими факторами ризику є:

• самосіви та бур’яни поблизу поля;
• надмірне внесення азоту;
• неправильна густота посіву або міжряддя;
• загущені посіви з поганою вентиляцією.

Нові токсикологічні норми з 2025 року

З 2025 року в ЄС діятимуть нові обмеження щодо вмісту споринії:

• для кормового зерна — максимум 1 г споринії на 1 кг зерна (0,1%);
• для жита — до 0,2 г/кг (0,02%);
• для пшениці — також до 0,2 г/кг;
• для житнього борошна — зниження норми з 500 до 250 мкг/кг з літа 2028 року.

Чи споринія є галюциногеном?

Так. Відомо, що споринія має галюциногенну дію через вміст певних алкалоїдів. Історично зафіксовані масові отруєння: у 994 році у французькій Аквітанії загинуло понад 40 тисяч осіб, які вживали хліб із зараженого борошна. Є гіпотеза, що масові "одержимості" у Салемі XVII ст. могли бути пов’язані саме зі споживанням зараженого зерна. У XX столітті у Франції постраждали понад 230 осіб від споживання такого хліба.

Сьогодні споринія використовується як сировина для виготовлення ЛСД — одного з найпотужніших психоактивних препаратів.

Як убезпечити господарство?

• Сівозміна та ретельна агротехніка — основа профілактики.
• Контроль за насінням та якістю зерна — обов’язковий.
• Вчасне виявлення ознак ураження та виключення зараженого зерна з обігу.
• Дотримання нових європейських норм.