Поблизу села Дань, серед пагорбів Геделльої, працює сімейне господарство, що спеціалізується на вирощуванні польових культур на площі близько 600 гектарів під керівництвом Ґеллерта Багляша. Основні культури — пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак та трохи люцерни. Як і в будь-якому господарстві, мета — вести сталий, раціональний та прибутковий агробізнес, хоча сьогодні це набагато складніше, ніж раніше.

Оглядаючи минулий рік, фермер не приховує: він був важким, але не безнадійним. Найбільше труднощів завдала кукурудза через проблеми з токсинами, які серйозно ускладнили її збут.

«Я вважаю умови проведення токсикологічних аналізів зовсім неприйнятними. Абсурдно, що з одного поля один вантажівка має нормальні показники, а інший — в 30 разів вищі значення токсинів. Це не науково», — констатує Багляш.

Ринок — найнепередбачуваніший виклик

На ціну врожаю впливає не лише погода або обсяги виробництва, а дедалі більше — ринкова нестабільність. За останні роки фермери стали більш вразливими: ціни на матеріали і добрива зросли, тоді як ціни на продукцію часто стоять на місці або навіть падають. За словами фермера, рішення не у відступі або переході на менш інтенсивне землеробство, а в оптимізації ефективності.

«Найкращий крок — скорочення витрат. Раціональне внесення добрив і обробіток ґрунту не лише зменшують затрати, але й покращують стан ґрунту в довгостроковій перспективі», — пояснює він.

У господарстві працюють дві родини, які передають знання та досвід з покоління в покоління. Зміна поколінь проходить поступово, без різких переходів, на основі спільної роботи та прийняття рішень.

Незважаючи на прогрес, ціни на продукцію залишаються низькими

Хоча початок сезону не дав чіткої відповіді, чого очікувати, фермер дивиться у майбутнє з обережним оптимізмом. Пшениця та ріпак розвиваються добре, кукурудза і соняшник виглядають особливо перспективно — за умови, що птахи не завдадуть великої шкоди.

Але ціни на продукцію знову розчаровують: вони на 10-20% нижчі, ніж торік, що викликає занепокоєння.

Фермер вважає, що за умови відсутності нових геополітичних або ринкових криз, система може працювати. Проте нові кризи, війни чи значні зміни в регулюванні можуть серйозно вплинути на угорське сільське господарство.

«У підсумку все зводиться до того, що доводиться дуже міцно триматися, щоб не працювати в мінус, а хоча б вийти в нуль або отримати невеликий прибуток», — підсумовує Багляш.