
У нинішніх кліматичних умовах вирощування кукурудзи на Великій Угорській рівнині виглядає необґрунтованим — заявив географ і аграрій Петер Балог, засновник руху «Vízválasztó» під час пресконференції, присвяченої Міжнародному дню боротьби з посухою.
Обговорення стосувалося державної політики водозбереження, бюджету на 2025 рік, а також оцінки антипосушливих заходів з погляду відповідальності влади. Представники науки, самоврядування та фермерських спілок закликали до загальнонаціональної мобілізації для боротьби з водною кризою.
На думку Ласло Лоранта Кересштеша, голови парламентського комітету сталого розвитку, наразі найважливішим завданням для країни є утримання води на території Угорщини. Він попередив, що за прогнозами служби з надзвичайних ситуацій, 2025 рік може стати найпосушливішим в історії країни.
«Маємо відійти від парадигми відведення води й зосередитися на її утриманні», — підкреслив політик, додавши, що хоча бачення вирішення проблеми вже існує, реальних кроків на урядовому рівні досі не зроблено. Відсутні чіткі територіальні межі для проєктів водозбереження, немає відповідних законодавчих ініціатив, а в бюджеті — передбачених фінансів.
Петер Балог застеріг, що аграрії, які в умовах нестачі води продовжують сіяти кукурудзу, мають переосмислити свою придатність до ведення господарства. Він наголосив: кукурудза потребує значних обсягів води, яких нині вже не вистачає. Він також розкритикував програму «Вода — в ландшафт» за те, що вона поступово перетворюється на «зрошення орних земель», що суперечить її початковій меті.
Громадські організації, зокрема «Саарреті Водні Вартові», вже реалізують проєкти зі збереження вологи в регіонах: наповнюють очеретяні ділянки, встановлюють бокові водовідводи, працюють з національними парками, університетами та місцевими адміністраціями. За словами їхнього керівника, фермери вже виділили понад 2 тис. гектарів під водоутримуючі заходи.
Балог додав: замість того, щоб спрямовувати дощову воду в канали, потрібно зберігати її в ґрунті та повертати річки до природних заплав. Сільське господарство має адаптуватися до цих умов і повернутися до випасного тваринництва в окремих регіонах. На його думку, зрошення — не вихід із проблеми, а навпаки, фактор, що її поглиблює, оскільки продовжує водну втрату.