Нова торгова угода між ЄС та Україною завершує двосторонні переговори, проте деталі залишаються невідомими навіть для міністрів сільського господарства країн Євросоюзу. Особливо ж мало інформації мають самі фермери. Чи врахувала Єврокомісія інтереси аграріїв, чи проігнорувала їх?

Оновлення Угоди про асоціацію, що включає Глибоку і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA), відбулося наприкінці польського головування в Раді ЄС. Основною зміною є розширення доступу української агропродукції на ринок Євросоюзу.

Зокрема, для найбільш чутливих товарів — цукру, птиці, яєць, пшениці, кукурудзи та меду — передбачено збільшення квот на імпорт. Для інших продуктів запроваджена повна лібералізація.

Водночас Україна зобов’язується поступово адаптуватися до європейських норм, зокрема щодо добробуту тварин і використання засобів захисту рослин. Щорічно країна має надавати звіти про свій прогрес.

Проте, незважаючи на наявність механізмів ринкового захисту для держав-членів, що дозволяють обмежувати імпорт у разі ринкових порушень, багатьох турбує, що переговори проходили без відкритих консультацій із сільгоспвиробниками. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, який очолює Раду AGRIFISH, критично оцінив процес і закликав до більшої прозорості.

Зараз угода очікує формального затвердження Радою ЄС та Комітетом асоціації ЄС–Україна. Водночас аграрії стурбовані можливим посиленням конкуренції і подальшим тиском на ціни через зростання імпорту.